- дисоціювати
- -ю́є, недок. і док.Піддаватися розкладу; розкладатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дисоціювати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дисоційований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до дисоціювати. 2) Розділений на складові частини, компоненти … Український тлумачний словник
дисоціювання — я, с. Дія за знач. дисоціювати … Український тлумачний словник
мікроіонофорез — у, ч. Уведення в клітину речовин, які здатні дисоціювати на іони; метод нейрофізіологічних, нейрофармакологічних і нейрохімічних досліджень … Український тлумачний словник